Навіщо потрібна звукова карта: 5 причин оновити аудіотехніку

Звуковухи часто опиняються десь на задвірках інтересу користувачів. Однак, лише спробувавши, можна відчути різницю між вбудованим звуком материнки та окремим пристроєм, повністю заточеним для відтворення аудіо. Що вже казати про студійну техніку, без підключення якої неможливо нормально записувати вокал та музичні інструменти.

Шикарна гарнітура за доступною ціною: Jbl Live 500BT: огляд характеристик та 4 просунуті функції

Навіщо потрібна звукова карта?

Перш ніж відповісти на це питання, потрібно визначитися, які різновиди звуковух забезпечують аудіоможливості комп`ютера:

1. Інтегровані аудіокарти, вбудовані в материнку. Цього традиційного варіанта вистачає більшості користувачів. До виведених роз`ємів можна підключати колонки або навушники. Якщо до ПК приєднано звуковідтворювальну техніку посередньої якості, є сенс обмежитися вбудованою аудіокартою.
2. Дискретні звуковухи – просунутий варіант, здатний забезпечити звук формату 7.1.
3. Далі ми також розповімо про зовнішні аудіокарти — про найфункціональніше залізо, придатне для відтворення та якісного запису музики. Такі моделі можна підключати не лише до стаціонарних ПК, а й до ноутбуків.

Тепер перейдемо до питання, навіщо потрібна PCI звукова карта або самостійний зовнішній модуль, що забезпечує відтворення та запис аудіо. Причини покупки можуть бути такими:

1. На комп`ютері потрібно працювати зі звуком.
2. Купили дорогі колонки чи навушники, але вбудоване аудіо псує всю картину.
3. Користувач трепетно ставиться до якості музики з ПК, його не влаштовують компроміси.
4. Геймеру потрібен чіткий звук, щоб бути успішнішим у стрілялках.
5. На материнці відсутня вбудована аудіокарта, або системна плата втратила цю функцію через ламання.

Цікава стаття: Дві відеокарти в ПК: добре це чи погано — 3 відповіді

Основні характеристики звукових карт

Звуковухи в окремому виконанні бувають внутрішніми та зовнішніми: перші вставляються в слот материнки, другі – корпусні. Внутрішні аудіоплати можна заточити під PCIe, PCI слоти. Останній вже давно застарів, його може і не бути на материнці сучасного комп`ютера. Корпусні звуковухи спілкуються з ПК через Usb, FireWire чи Thunderbolt.

Під час вибору звуковухи варто врахувати параметри ЦАП та АЦП. Перший пристрій трансформує цифровий сигнал на аналоговий. У нього такі характеристики:

• Розрядність. Бажано купувати  24-розрядну карту, оскільки 16 біт — це вчорашній день.
• Частота дискретизації. Багато просунутих пристроїв хваляться 192 кГц, але для прослуховування музики та ігор, як правило, і 44 кГц норм.
• Коефіцієнт спотворень – 0,0003-0,015%. Чим менше, тим краще.
• Динамічний діапазон – 86-124 дБ.
• Баланс сигнал/шумність – 75-114 дБ.

За останніми двома пунктами: чим більше – тим краще. У АЦП аналогічні характеристики, але якщо не плануєте записувати звук, вони ролі не відіграють, оскільки цей пристрій виконує функцію, зворотну ЦАП, – переводить аналоговий сигнал на цифру.

До характеристик відноситься кількість і різновиди оптичних, цифрових та аналогових вхідних та вихідних інтерфейсів. Їхня різноманітність говорить про високу функціональність звуковухи. Якість звучання музики залежить також від кабелів.

Плюсом звукової плати буде наявність підсилювача та підтримка актуальних стандартів, особливо ASIO – програмного інтерфейсу, який забезпечує можливість обробки музики спеціалізованим софтом. Втім, ці плюси зазвичай звертають увагу, якщо звуковуха потрібна для професійного використання, як для мультимедіа.

Вибираємо гарнітуру: Як правильно вибрати навушники для музики: 3 підказки

Вибір звукової карти для прослуховування музики

Практично будь-яка звуковуха дасть фору смартфону, планшету або ноутбуку. Для прослуховування музики необов`язково купувати пафосний адаптер, вибираючи за характеристиками, варто придивитися до таких пунктів:

• Бітність не менша за 16, краще — 24. У всіх перерахованих наприкінці статті карт бітність 24, вартість близько 1000-2000 грн.
• Частота дискретизації стартує із 44 кГц.
• Потрібні лінійні виходи. Має бути можливість під`єднати навушники, оптичний кабель.

Вибір звукової карти для повноцінного прослуховування музики – процес досить індивідуальний. Під час покупки зовнішніх пристроїв багато користувачів враховують дизайн звуковухи.

Вибираємо відеоадаптер: Ігрові відеокарти для ПК: 5 критеріїв, як вибирати

Як вибрати звукову карту для ігор

Ігровий комп`ютер — це перш за все висока потужність та швидкість керування геймплеєм, що забезпечується оптимальною мишкою та клавіатурою. Аналогічні вимоги висуваються до звукових карт для геймерів. Біда у тому, що для оптимального ефекту мало вибрати високотехнологічну звукову карту для ігор, оскільки гарнітура повинна відповідати платі, що збільшує бюджет покупки.

Для ігор частіше купують внутрішні звуковухи. При такому форматі зводиться до мінімуму можливість відставання аудіо від геймплею. Все вчасно не лише бачити, а й чути, особливо важливо у стрілялках. Звук від пострілів ворогів та їхній тупіт допомагають зрозуміти, звідки загрожує небезпека.

Один із цікавих варіантів останніх років — внутрішня звуковуха з пультом, наприклад, Asus Strix Raid. Пульт являє собою 6-гранну коробку з регулятором гучності посередині. Навколо регулятора світлодіоди, що не лише красиво, а й зручно. Також на пульті є перемикач профілів звучання та ще кілька кнопок.

За більш детальні налаштування відповідає Strix Sonic Studio – надзвичайно зручний додаток. З його допомогою можна регулювати рівень басів, високочастотного звуку, чистоти голосу, реверберації та ін. У плати є також інші пресети: фільми, музика, спілкування, але карту заточено під ігри.

Для неї, по ідеї, потрібні навушники з двома джеками: один для передачі звуків геймплею, другий для мікрофона. Хоча можна обійтися і бюджетнішими «вушками».

Вибираємо дитячу гарнітурку: Як вибрати навушники для дітей: гайд на 11 пунктів

Вибір звукової картки для домашньої студії

Обладнання для музикантів – це зовнішні, досить габаритні модулі. Рівень цін на аматорські моделі у діапазоні 150-300 євро. Вибір звукової карти для власної домашньої студії залежить від специфіки занять власника техніки. Проведемо відповідну градацію:

• Вокаліст, диктор. У цьому випадку варто наголосити на використанні мікрофона та музичних інструментів. Хоча б два відповідні інтерфейси мають бути на звуковусі, плюс вихід для навушників. Обов`язковою є фантомне заживлення для робочих мікрофонів з конденсаторними перетворювачами. Буде корисна опція прямого моніторингу – фішка, що забезпечує чітку чутність вхідного звуку без участі комп`ютера. В цьому випадку музика подається відразу в навушники, а не в програму. Під час гри на клавішних приємним бонусом буде роз`єм MIDI.
• Продюсер, композитор. Аналогічний функціонал, але без акценту на інтерфейси мікрофонів.
• Для роботи кількох людей. У студійному обладнанні має бути мінімум 2 мікрофонні входи, їх може бути більше, якщо планується запис невеликого ансамблю. Прямий моніторинг, кілька гнізд для навушників.

Хороший варіант для студії – звуковуха із вбудованою DSP обробкою. DSP-процесор знімає навантаження з чіпа комп`ютера, обробляє звук на льоту, до запису на жорсткий диск.

Професійне обладнання продається у рекових корпусах. Тут можна провести аналогію зі стійковими серверами. Таку звуковуху можна зафіксувати в рековій стійці, щоб не заважали кабелі, було зручно працювати.

Насамкінець наведемо невеликий топчик популярних звуковух Asus з аудіочипами C-Media:

Ці аудіокарти мають попит невипадково. У сегменті, в якому представлені аматорські звуковухи, переважає продукція Асус.

Інфа для епломанів: Чим відрізняються AirPods 1 від AirPods 2: 8 аргументів на запитання «чи варто оновлюватися?»